Janus

У «Янусі» я звертаюся до стану, коли одна частина тебе вже готова рухатися далі, а інша ще озирається назад. До моменту, коли зміни вже почалися, але ти поки не знаєш, ким станеш після них.

Дві постаті дивляться в протилежні боки, а їхні тіла зливаються в одну монументальну форму. Між ними проходить тонка межа. Для мене в ній зосереджена напруга між тим, що ми пам’ятаємо, і тим, чого прагнемо.

Ми можемо одночасно хотіти змін і триматися за знайоме, відчувати впевненість і сумніватися. Мене цікавить, як ці суперечності співіснують усередині людини, як минулий досвід впливає на кожен наступний крок.

Ця робота — про право змінюватися й зберігати зв’язок із собою. Про мить, коли вже можна йти вперед, навіть якщо частина тебе ще дивиться назад.